Ванілін — З-метокси-4-оксибензальдегід, C8H8O3, біла кристалічна речовина, із запахом ванілі; tпл. 81—83°С, tкип. 284—285°С (в атмосфері СО2). Розчинний у воді, спирті, ефірі, хлороформі та інших розчинниках.

Ванілін широко застосовують в харчовій і парфумерній промисловості, а також для виготовлення ліків. Суміш ваніліну і цукрової пудри — «ванільний цукор».
Ванілін у вигляді глікозидів міститься (до 3 %) у ванільних бобах — плодах ліан родини орхідейних Vanilla planifolia i Vanilla pompona, що паразитують на какао.

Натуральний ванілін виділяють з ванілі методом екстракції (ванільні екстракти) або отримують біотехнологічним методом. Крім того, існує низка синтетичних і напівсинтетичних шляхів його одержання.

Синтетичний ванілін, замість екстракту натурального ваніліну, нині частіше використовується як смакова добавка в продуктах харчування, напоїв і лікарських препаратів.